Деструктор соломи «Вермистим-Д»

Основою поліпшення родючості ґрунтів, із-за гострого дефіциту традиційних видів органічних добрив, на думку науковців і прогресивних практиків, повинні стати солома і рослинні рештки. Без рослинних решток немає поживи для мікроорганізмів, а без мікроорганізмів – немає гумусу, без гумусу – земля мертва!

Вміст органічної сухої речовини у соломі становить 85% (для порівняння: у підстилковому гноєві – 20-25, зеленій масі сидератів – 10, у рідкому гноєві – до 3%). Середній вміст загального азоту в соломі – 0,5%, фосфору – 0,25, калію – 0,8% і 35-40% органічного вуглецю, який є енергетичним матеріалом для лабільних форм гумусу. За поєднання побічної продукції із сидерацією ефективність їх і процес гумусоутворення еквівалентні застосуванню підстилкового гною в дозах 8-10 т/га.

Існуюча традиційна технологія використання соломи та рослинних решток на добрива передбачає загортання їх у ґрунт з внесенням азотних мінеральних добрив. Проте вона має вагомі недоліки, а саме:

процес розкладання соломи та інших рослинних решток розтягується на 2.5-3 роки, при цьому мікроорганізми мобілізують з гумусу мінерального азоту по 10 кг д.р. на 1 т соломи, створюючи дефіцит і азотне голодування для наступних культур. За внесення аналогічної кількості мінерального азоту процес розкладання дещо пришвидшується і баланс азоту під наступну культуру не змінюється;
за приорювання соломи, нерівномірно розкиданої на полі, на місцях валків поселяється велика кількість мікроорганізмів, грибів, які для розкладання целюлози виділяють велику кількість ферментів з умістом шкідливих для рослин фенольних сполук;
після приорювання соломи розмножується увесь аборигенний консорціум біоти, як корисних бактерій і грибів, так і шкідливих, що призводить до збільшення патогенного навантаження на грунт та поширення хвороб рослин і зменшення врожайності культур, погіршення якості продукції.

Однак, навіть традиційну технологію, сьогодні в землеробстві застосовують мало. У багатьох господарствах, на жаль, солому просто заробляють в ґрунт або спалюють прямо на полі.

В останні роки в Україні, враховуючи досвід зарубіжжя, прискорене розкладання соломи і рослинних решток забезпечують застосуванням технології, яка передбачає загальну вимогу – заселити рештки селекційними, найбільш корисними і життєздатними та стійкими до несприятливих умов, в тому числі до високих температур та ультрафіолетового опромінення, мікроорганізмами, грибами і бактеріями. Для цього рослинні рештки обробляють біологічно активними речовинами – деструкторами.

Один із препаратів такої, дії є "Вермистим-Д" (виробник ПП «Біоконверсія»), порозробленій вченими і спеціалістами асоціації "Біоконверсія", Львівського НАУ та Подільського ДАТУ технології використання, деструкцію соломи «Вермистимом-Д» впроваджено в господарствах різних регіонів України. Застосування його дає можливість збільшити врожайність сількогосподарських культур на 25-35% за одночасного зменшення внесення мінеральних добрив на 30-40 %.

Так, в ПФ «Богдан і К» щорічно на бідних грунтах Прикарпаття на протязі 5 років впроваджують біотехнологію на двохтисячах гектарах (щорічно на всій площі проводять деструкцію соломи озимих і ярих культур «Вермистимом-Д», 20-30 % площ засівають післяжнивними сидератами, 2-3 рази вносять біостимулятори «Вермимаг», «Вермийодіс», мінімілізація обробітку грунту та ін.) все це забезпечило покращення агрофізичних, агрохімічних та біологічних властивостей грунтів і щорічно збирають по 8-12 т/га зерна кукурудзи, по 3-5 т/га сої, соняшнику, по 3,5-4,5 т/га озимого ріпаку. Так в умовах цього року 2-4 липня з площі 215 га зібрали по 61 ц/га озимого ячменю, одночасно із збиранням озимого ячменю провели деструкцію соломи з одночасною заробкою в грунт. До речі сусідні господарства, які не проводять деструкції соломи зібрали лише по 30-45 ц/га озимого ячменю. Таких прикладів можна навести з агропідприємств Тернопільської, Київської, Чернігівської, Кіровоградської та інших областей.